Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів
Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
§ коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
§ де вони проходили;
§ за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
§ який розвиток вони отримали надалі;
§ яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
§ яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
§ який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
§ випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
§ які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
Схема аналізу подій з хронологічної точки зору
(локалізація подій у часі)
§ коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
§ на який період історії людства вони припадають;
§ як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
§ як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
§ складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
Визначення місця історичних подій у просторі
(використання карти як історичного джерела)
§ правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
§ запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь –унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
§ навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
§ зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
§ працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
§ на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
Схема аналізу історичного документу
Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи
переказ про подію з уст дослідника).
Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
§ Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
§ Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
§ Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
§ Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
§ Якими мотивами керувався автор документу?
§ Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи
§ процес?
Пам'ятка-інструкція для дослідження відео
Опис:
• Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відеоролик. Особливу увагу звертайте на деталі.
• Які об'єкти потрапили на передній план, а які залишилися на другому?
• Що робили, чим займалися люди, які потрапили в об'єктив кінокамери?
• Якщо центральною постаттю сюжету виявився відомий історичний діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його рухи, вираз обличчя.
• Які деталі переглянутого сюжету вам запам'яталися найбільше? Чому?
Інтерпретація:
• 3 історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет? Що дало вам можливість зробити такий висновок?
• До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування!
• Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?
• Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з вивченого матеріалу?
• Які емоції і почуття зафіксував кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його передусім?
• Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події, знятої кінооператором?
Висновки й узагальнення:
• Сформулюйте висновок, до якого ви дійшли після роботи з відеосюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть/узагальнення.
Схема характеристики історичної особи
(складання історичного портрету)
§ Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
§ Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
§ Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
§ Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
§ У чому значення діяльності цієї особистості.
§ Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Види роботи з текстом підручника
як джерелом інформації
1. читання мовчки або вголос;
2. виписування дат;
3. складання хронологічних таблиць;
4. робота з термінами, географічними назвами, висновками;
5. виписування імен історичних персоналій;
6. відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
7. формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
8. складання плану чи тез.
Складання плану
- Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
- Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
- Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
- 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
- Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
- Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
- 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
- Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
Конспектування
Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).
§ Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
§ Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
§ Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
§ Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
§ Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Узагальнення
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
§ Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
§ Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
§ Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
§ Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.
§ Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння
Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:
§ засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
§ виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це –найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
§ чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
§ порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;
§ стисле узагальнення та його запис.
Найбільш зручною, на мій погляд, формою порівняння є таблиця.