-А-
АБОРИГЕН – автохтон, корінний мешканець (тубілець).
АБСОЛЮТИЗМ – форма держави (абсолютна монархія); необмежена самодержавна влада; деспотична форма державного правління, яка ґрунтується на свавіллі правителя(царя, імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь централізації державної влади, і виключається участь народу в законодавстві і контролі над виконавчою владою.
АВАНГАРД – передова частина суспільства, соціальної групи, класу, суспільно – політичного руху, що бере на себе основний тягар вирішення суспільно значимих завдань.
АВАНСУВАННЯ – виділення грошових сум в рахунок наступних платежів за матеріальні цінності, виконані роботи та послуги.
АВАНТЮРИСТ – схильний до пригод, необдуманого ризику.
АВАРИ – кочовики-тюрки, на Русі їх називали обрами (VI-IX ст.).
АВТОКЕФАЛІЯ – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков.
АВТОКЕФАЛЬНА ЦЕРКВА— (у православ'ї) адміністративно-самостійна, самоуправна церква, незалежна від інших церков у вирішенні організаційних питань, яка діє в даній країні, має свою власну ієрархію, дбає про задоволення духовних потреб свого народу, його релігійну освіту та культуру, зберігає національні особливості церкви, з особливою повагою шанує святих, що вийшли з її народу.
АВТОКРАТІЯ – система правління, при якій одній особі належить необмежена верховна влада.
АВТОХТОНИ – спільність, що виникла в процесі еволюції на певній території і проживає на ній в даний час.
АВТОНОМІЯ—прагнення населення певної національно-територіальної одиниці до більшої самостійності в межах існуючого підпорядкування без відокремлення.
АВТОРИТАРИЗМ – антидемократична та антиправова практика здійснення влади; політичний режим, якому притаманні зосередження в руках однієї людини чи груп людей необмеженої влади, повна відсутність представницьких інститутів та системи поділу влади.
АВТОРИТАРНИЙ – владний, диктаторський, який прагне затвердити свою владу, авторитет.
АВТОХТОНИ—спільність, що виникла в процесі еволюції на певній території і проживає на ній в даний час.
АГРАРНИЙ – той, що відноситься до землеволодіння та землекористування.
АГРЕСІЯ (в сучасному міжнародному праві) – незаконне з погляду статуту ООН застосування сили однієї держави (чи групи держав) проти іншого, яка має на меті загарбання території, ліквідацію чи обмеження політичної незалежності; насильницьке підкорення народу. Це важливе поняття було введено в міжнародний обіход сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 році.
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК) – складова частина економіки, яка з’єднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її промислову переробку й матеріально – технічне обслуговування села.
АДМІНІСТРАТИВНО – ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ – система територіальної організації держави, на основі якої утворюються і діють органи державної влади і управління.
АДМІНІСТРАЦІЯ – органи управління.
АДМІНРЕСУРС – незаконний вплив влади на хід та наслідки голосування, що полягає в порушенні виборчого законодавства, фальсифікації та підтасування наслідків голосування, тискові на громадян, використанні службового становища в службових цілях тощо.
АКРЕДИТАЦІЯ – надання відповідного права (навчальним закладам, журналістам..).
АКТ – офіційний документ, що може набувати статусу юридичного закону, наказу, постанови, що видається вищими державними органами (особою) у межах їх компетенції у встановлених законом формах.
„АКТ ЗЛУКИ” – це акт, спрямований на об’єднання двох державних утворень: УНР (листопад 1917 року) та ЗУНР (листопад 1918 року). «А.З.» було проголошено 22 січня 1919 року в Києві на означення річниці прийняття IV Універсалу. „А.З.” не було реалізовано тоді, в умовах української революції, в силу внутрішніх та зовнішніх причин існування обох республік: долю УНР „вирішила” Росія, долю ЗУНР вирішила Польща; далися в знаки й значні суперечки між урядами УНР та ЗУНР. В умовах незалежної України 22 січня відзначається, як день соборності України.
АКЦІЯ – цінний папір, що засвідчує участь його власника в капіталі акціонерного товариства й надає право на дотримання відповідної долі щорічного прибутку.
АЛЬТЕРНАТИВА (в політиці) – вибір однієї з двох чи декількох взаємовиключних позицій, можливостей при вирішенні того чи іншого питання політичної діяльності.
АЛЬТЕРНАТИВНІ ВИБОРИ – вибори, за яких до виборчого бюлетеня вноситься декілька кандидатур.
АМАТОР – любитель, непрофесіонал. Аматорський театр – любительський театр.
АНАРХІЗМ – соціально – політична течія, що обґрунтовує діяльність і необхідність реалізації „анархії”, тобто звільнення особистості від будь-якої економічної, соціальної, політичної, духовно – ідеологічної влади.
АНАРХІСТ – послідовник анархізму – політичної течії, що виступає за зникнення держави як примусової форми влади й заміну її вільними, добровільними об’єднаннями громадян.
АНАФЕМА – найвище церковне покарання у християнстві, що означає відлучення від церкви, виключення з громад віруючих.
„АНДРОПОВЩИНА” (від імені Генерального секретаря ЦК КПРС Ю.В.Андропова) – історичний період після смерті Л.І.Брежнєва (листопад 1982 – лютий 1984 рр.), який характеризується спробою розв’язання багатьох раніше невирішених проблем подолання деяких деформацій, за допомогою жорстких адміністративних заходів, зміцнення дисципліни порядку.
АНЕКСІЯ—своєрідна форма порушення принципу самовизначення нації, яка проявляється в намаганні однієї держави загарбати всю або частину іншої держави.
АНІМІЗМ – віра, згідно з якою кожна річ має душу, духа, поклоніння їм.
АНТАГОНІЗМ – протиріччя, непримиренність інтересі учасників конфлікту.
АНТАНТА (1905-1907р.) – союз між Францією, Росією та Англією. Пізніше до нього приєдналися США, Бельгія, Румунія, Сербія та інші.
АНТИРЕЛІГІЙНА КАМПАНІЯ – кампанія, що проводилася в Хрущовську добу на зламі 50 – 60-х рр., спрямована на посилення атеїстичного наступу на релігійну свідомість народу та на дисгармонізацію відносин держави з церквою.
АНТИСЕМІТИЗМ – вороже ставлення до євреїв, одна з крайніх форм расового шовінізму, національної та релігійної нетерпимості.
АНТОНОВЩИНА – таку назву (від імені Антонов), отримали селянські повстання, що вибухали в 1921р., внаслідок масового незадоволення населення.
АНТРОПОЛОГІЯ – наука, яка досліджує походження і розвиток, біологію людини.
АНШЛЮС – включення Австрії у склад нацистської Німеччини (1938р).
АПАРТЕЇД – державна політика дискримінації за расовою ознакою.
АПОЛОГЕТИ – запеклі захисники ідеї чи вчення.
АРЕНДА – форма взаємовідносин, за якої особа чи група осіб отримує в користування землю, засоби виробництва на визначений строк за відповідну договором плату.
АРИСТОКРАТІЯ – вищий прошарок суспільства або правлячої верхівки; знать.
АРМІЯ – один з найважливіших органів держави і влади, який часто вирішальним чином впливає на їхні долі. А. – це вся сукупність збройних сил держави.
АРТІЛЬ - об’єднання, до якого входить група осіб, що добровільно зійшлися для спільної господарської мети на відповідний час за певних умов, які визначають участь в артілі працею та капіталом.
АРХАЇЧНИЙ – застарілий.
АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ – матеріальні залишки людської діяльності.
АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ – дослідження археологічних пам¢яток, збір та опис знайденого.
АРХІВ – установа, де зберігаються і досліджуються документи.
АРХІЄПИСКОП – почесний духовний сан єпископів, один з найвищих ступенів у християнській церковній ієрархії.
АРХІЄРЕЙ – загальна назва вищих священнослужителів (єпископів, архієпископів, митрополитів, патріарха).
АРХІМАНДРИТ – вищий (до єпископа) чернечий чин у православній церкві.
АСИМІЛЯЦІЯ—розчинення самостійних етносів, представників одного народу в середовищі іншого (повна втрата ним своєї мови, культури, традицій, звичаїв і повне засвоєння нових, властивих іншому народові етнічних особливостей). А., як правило, є засобом досягнення етнічної однорідності.
АТЕЇЗМ – безбожжя; заперечення існування Бога і пов’язане з цим заперечення релігії.