Ж
„ЖДАНІВЩИНА”-так умовно називалася ідеологічна кампанія, що проводилася в духовному житті післявоєнної України в галузі науки, культури, історії, мистецтва, спрямована на придушення українського національно-визвольного руху, будь-яких проявів української самостійнецької ідеї.Назва пішла від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з ідеологічних питань Жданова А.І., найближчого помічника Й. Сталіна. “Ж.” негативно позначилася на розвитку української культури: творча діяльність інтелегенції практично завмерла.
З
ЗАКАРПАТТЯ – Закарпатська область та українські етнічні землі у Румінії і Словаччині.
ЗАКОН – постанова державної влади; в юридичному сенсі – це нормативний акт, ухвалений вищим представницьким органом державної влади чи безпосереднім волевиявленням населення (напр., на референдумі).
ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА – система органів держави, що мають право ухвалювати закони.
ЗАПОРІЗЬКА СІЧ – Запоріжжя; головне укріплення козаків (Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам¢янська, Олешківська і Покровська (Нова) Січі).
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ЗМІ) – пресса, радіо, телебачення, кінематограф, відео – і звукозапису, що служать цілям поширення суспільно – політичної, економічної і культурної інформації.
„ЗАСТІЙ”-так назвали історики після хрущовське двацятиріччя (1965-1985), що характерезувалося кризою системи в усіх сферах життя суспільства:економічні показники,окрім „золотого п’ятиріччя (1966-1970), знижувалися; колгоспно-радгоспна система продемонструвала свою повну неефективність;радянська економіка не змогла забезпечити народу гідних умов життя; повернення до сталінської моделі управління; погіршення становища етносів; моральний розклад правління верхівки. “З.”-супроводжувався відродженням проявів сталінізму(неосталінізм) та жорстоким наступом на дисиденство.
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР) – одна з форм державності, що виникла під час української революції 1917-1920 рр. на західноукраїнських землях (Східній Галичині, Закарпатті, Буковини, що перебували в складі Австро-Угорської імперії, яка розпалася в ході першої світової війни. Державна самостійність ЗУНР була проголошена спеціальним законом УНРади 13 листопада 1918р.
ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО – звичаї, обов¢язкові правила поведінки.
„ЗЕЛЕНА ПАПКА”-план,розроблений Герінгом за декілька днів до початку радянсько-німецької війни.План “З.П.” – це тактичний план економічного пограбування радянських територій,серед яких в якості головного об’єкту розглядалался окупована Україна.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА – відносини з іноземними державами, захист інтересів держави за кордоном.
“ЗОЛОТА” П’ЯТИРІЧКА – так іноді називали економісти восьму п’ятирічку (1966-1970) періоду „брежнєвщини”, в ході якої основні виробничі фонди і загальний обсяг промислового виробництва зросли в 1,5 рази.
І
ІДЕНТИФІКАЦІЯ – ототожнення; прирівнювання; уподібнення.
ІДЕОЛОГІЯ – система концептуально оформлених ідей та поглядів на політичне життя, яка відображає інтереси, світогляд, ідеали, умонастрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики.
ІЄРАРХІЯ – поділ на вищі і нижчі посади, службові чи духовні чини за порядком підлеглості.
ІЗГОЙ – людина, викинута за межі свого звичайного суспільного становища.
ІМІДЖ – база, що цілеспрямовано формується й покликана справити емоційно – психологічний вплив на певних осіб, організації, державу з метою популяризації, політичної реклами тощо.
ІММІГРАЦІЯ—в'їзд громадян однієї держави в іншу, що поселяються на тривале або постійне проживання в ній з політичних, релігійних та інших причин.
ІМПЕРІЯ -термін, який вживається для означення великої держави, яка підпорядкувала, інтегрувала до єдиної системи політичні, економічні, соціальні взаємозвязків народів. Загальною тенденцією суспільно-політичного розвитку є неминучий їх розпад.
ІМПІЧМЕНТ—форма притягнення парламентом до відповідальності будь-яких
вищих посадових осіб держави аж до президента включно.
ІНАВГУРАЦІЯ—урочиста церемонія вступу на посаду глави держави.
ІНВЕСТИЦІЇ — довготривалі вкладення капіталу в галузі економіки всередині
країни або за кордоном.
ІНВЕСТОР – вкладник; особа, організація чи держава, що здійснюють інвестиції.
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ – процес створення крупного машинного виробництва. І. в СРСР – політика, яку проводила радянська влада в другій половині 20- 30-х рр., спрямована на підведення матеріально – технічної бази під розвиток усіх галузей народного господарства, досягнення Радянським Союзом у короткі строки (10 – 15 років) рівня розвитку економічно розвинутих країн світу та перетворення СРСР з аграрної країни в індустріально – аграрну.
ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО – це суспільство, в якому завершився процес створення крупної, технічно розвинутої промисловості і відповідних їй соціальних та політичних відносин. Важливими показниками І.С. є: перевага ролі промислової продукції в національному доході; перевага міського населення над сільським, високий рівень письменності населення.
ІНКОРПОРАЦІЯ—включення однієї території в склад іншої або об'єднання в
єдине ціле двох або більше автономних компонентів.
“ІНОРОДЦІ” – так називалися етноси, до яких належали українці та інші пригноблені народи Російської імперії на початку XX ст., для яких Росія стала “тюрмою народів”.
“ІНТЕГРАЛЬНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ” – крайня форма націоналізму, що зародилася в 20-х роках в середовищі молодих українців і була спробою пояснити, чому втрачено українську державність, за яку боролися українці в 1917 – 1920 рр. і як належить відвойовувати її. “І.Н.” закликав відкинути стару ідеологію, готувати нового українця, беззастережно відданого нації та справі української державності (нація – найвища цінність). Форма досконалення мети – самопожертва та національний героїзм. Ідеологом - «І.Н.» був Д.Донцов.
ІНТЕГРАЦІЯ – процес зближення, співпраця.
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ — соціальний прошарок суспільства, що професійно займається розумовою працею. В Україні, за радянських часів, велика кількість інтелігенції існувала з ярликом «націоналістична».
ІНТЕРВЕНЦІЯ – насильницьке втручання однієї чи декількох держав у внутрішні справи інших держав й народів. І. може бути воєнною (агресія), економічною, дипломатичною.
ІНТЕРНУВАННЯ — затримання однією державою (з тих чи інших мотивів) громадян іншої держави, коли вони з якихось причин перебувають на її території, обмеження їх пересування в межах даної держави та обмеження деяких їх прав.
ІНФЛЯЦІЯ – переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої необхідності, зниження валютного курсу, реальної заробітної плати.
ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров’я тощо).
ІСЛАМ – світова релігія, заснована пророком Мухамедом (Магометом) у VIIст. Віра в єдиного бога Аллаха.
ІСТЕБЛІШМЕНТ—правляча еліта, керівні кола якоїсь країни.
ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО – пам’ятка, що є свідченням минулого.
ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД — практичне пізнання розвитку суспільства в усіх
його проявах, що передається з покоління в покоління. І. Д. буває позитивний і негативний. У поступальному розвитку суспільства надзвичайно важливо знати і той і інший: позитивний — щоб використовувати його на новому етапі розвитку суспільства; негативний—щоб ніколи його не повторити.
ІСТОРІОГРАФІЯ – дисципліна, що вивчає історію історичної науки: як виникла і розвивалась історична думка, процес нагромадження історичних знань; боротьба в історичній науці різних напрямів, шкіл, концепцій; аналізує методи дослідження історичної дисципліни.
ІСТОРІЯ – наука про минуле людства.