- Д -
„ДВІРЦЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ” – так історики назвали змову консервативних сил, що боялися лібералізації суспільства (жовтень 1964р.), в ході якої з найвищих посад у партії і державі було усунуто М.С.Хрущова.
ДВОВЛАДДЯ—своєрідне, нетривке переплетіння двох влад, як це було, наприклад, після Лютневої буржуазно-демократичної революції, коли водночас існувало дві диктатури — диктатура буржуазії, представлена Тимчасовим урядом, і революційно-демократична диктатура пролетаріату і селянства, уособлювана Радами робітничих і солдатських депутатів.
ДВОРЯНСТВО – слуги князя, пізніше – стан спадкових власників землі, панівна верства феодального суспільства.
ДЕВАЛЬВАЦІЯ – зниження курсу грошової одиниці порівняно з іншими валютами.
ДЕГРАДАЦІЯ – виродження, занепад.
ДЕКЛАРАЦІЯ – заява від імені парламенту, уряду, організації, партії, урочисте проголошення будь-яких положень чи принципів, а також документ, в якому вони викладені; в економіці декларація податкова – звіт про доходи.
ДЕКРЕТИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ—перші законодавчі акти Радянської держави, які відтворювали політику Комуністичної партії та Радянського уряду в усіх сферах суспільного життя.
ДЕМАРКАЦІЙНА ЛІНІЯ – тимчасовий кордон, що розділяє дві держави.
ДЕМОГРАФЧНИЙ БУМ – стрімке зростання кількості населення.
ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ – процеси, що відбуваються на поступальних етапах розвитку народу (етносу) в його просторовій динаміці, географічній структурі, чисельності, густоті його населення, віковому, статевому, етнічному та соціальному складі. Д.П. можуть бути прослідковані за Переписами, які проводяться в державі.
ДЕМОГРАФІЯ – наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розвитку.
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ – впровадження демократичних засад, реорганізація якої-небудь держави, суспільства, партії на демократичних засадах.
ДЕМОКРАТИЧНА ДЕРЖАВА — держава, в якій: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ, який здійснює цю владу безпосередньо (через вибори і референдуми) та через органи державної влади й місцевого самоврядування; визнаються рівні права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади та контролю за їх діяльністю; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; створюються умови для соціальної захищеності громадян, їх участі в розв'язанні суспільних проблем на основі їх демократичної свідомості.
ДЕМОКРАТІЯ – форма політичної системи суспільства, побудована на визнанні народу джерелом влади. Передбачає виборність органів влади, розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність політичних прав і свобод.
ДЕМОНОПОЛІЗАЦІЯ – позбавлення державою прав підприємств-монополістів диктувати умови; розвиток альтернативних підприємств-конкурентів.
ДЕМОС – народ, вільне населення Стародавньої Греції.
ДЕМПІНГ – свідоме зниження ціни, часто навіть нижче собівартості, з метою перемоги над конкурентами, завоювання ринку.
ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – передача в приватну власність державної власності, що раніше була націоналізована; роздержавлення.
ДЕНОНСАЦІЯ (у міжнародному праві) — відмова однієї із сторін, що підписа-
ли договір, від його виконання, що веде до дострокового припинення
дії цього договору.
ДЕПОПУЛЯЦІЯ – вимирання, чисельна перевага показників смертності (кількість померлих) над показниками народжуваності (кількість народжених).
ДЕПОРТАЦІЯ — вигнання, виселення; за сталінського тоталітарного режиму — це злочинна практика насильницького переселення цілих народів з історичної батьківщини в Сибір та республіки Середньої Азії, на Далекий Схід, що прийняла форму справжнього геноциду.
ДЕПРЕСІЯ – тривалий спад в економіці.
ДЕРЖАВА-політична організація суспільства на чолі з одноособовим чи колективним правителем, органом виконавчої й іншої влади і цілою вертикальною системою управління, за допомогою якої здійснюється влада, охороняється існуючий лад(порядок), забезпечується нормальне життя людей.
ДЕРЖАВНА МОВА-мова, офіційно встановлена в конкретній державі в якості загально прийнятної в державній практиці і діловодстві.
ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ-розписування (кошторис) грошових прибутків і витрат держави на відповідний період(рік, квартал, місяць).
ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ-офіційна емблема держави, зображувана на печатках, бланках, грошових знаках тощо.
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН-офіційний символ держави разом з Державним гербом і Державним Прапором. Д.Г. мають усі сучасні держави.
ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР-офіційний символ, уособлення сувернітету даної держави.Використовується відповідно до встановлених положень і ритуалу.Опис Д.П., як правило, фіксується в конституції.
ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРНІТЕТ-повна незалежність держави в її внутрішніх справах і здійсненні зовнішньої політики.
ДЕСПОТІЯ – повне свавілля влади та безправність населення.
ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ-процес Хрущовської доби, що привів до ліквідації деяких норм та правил,найбільш одіозних проявів сталінського режиму (закриття концтаборів,послаблення тюремно-табірного режиму, ліквідація „трійок”,припинення масових репресій проти власного народу тощо). Десталінізація не затронула політичних основ радянського суспільства і носила недовготривалий, обмежений і незавершений характер.
ДЕСТРУКТИВНИЙ – негативний, руйнівний.
ДЕСЯТИНА - спеціальний податок, що збирався раніше і сьогодні збирається представниками деяких конфесій для потреб церкви; міра площі – 1,09 га.
ДЕФІЦИТ-брак товарів повсякденного попиту, особливо якісних, за якими вистроювалися довжелезні черги радянських людей на години й місяці.
„ДЕФОРМОВАНИЙ СОЦІАЛІЗМ”-так назвав М.С.Горбачов в 1987 р. на Пленумі ЦК КПРС(жовтень місяць), присвяченому 70-річчю радянської влади, лад, побудований в СРСР.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ-управлінська політична система, за якої частина функцій ценральної влади переходить до місцевих органів самоврядування з метою оптимізації практичного вирішення питань загально-національної ваги, а також реалізації регіонально-локальних програм.
ДИВІДЕНТ-прибуток, який отримує володар акції; частина прибутку акціонерного товариства.
ДИВІЗІЯ СС „ГАЛИЧИНА” – українська стрілецька дивізія в німецькій армії, формування якої почалося навесні 1943р. після приголомшливої поразки німців під Сталінградом. А.Шептицький, А.Мельник, В.Кубійович підтримали рішення про створення дивізії СС „Г.” під впливом уроків української революції 1917-1920 рр., яка показала, що саме відсутність добре вишколеної української армії не дала змоги українцям створити після Першої світової війни власної держави. ОУН-Б агітувала проти формування дивізій, закликаючи юнаків поповнювати лави повстанської армії.
ДИКТАТУРА-термін, який вживається для характеристики необмеженої влади, свавільного диктату однієї особи або якоїсь групи, що, спираючись на насильство, нехтуючи правами людей, вільно встановлюючи закони, домагаються поставленої мети за будь-яку ціну.
ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ-у теоретичній спадщині класичного марксизму-ленінізму-стрижневий, фундаментальний принцип здійснення соцілістичної революції і переходу від капіталізму до соціалізму. Д.П., як влади, є: відібрати у буржуазії всі засоби виробництва, зосередити їх в руках пролетарської держави, скасувати приватну власність і перетворити її на суспільну(державну).
ДИНАСТІЯ – ряд монархів з одного й того ж роду, що змінювали один одного на престолі за правом наслідування.
ДИНАСТІЯ РОМАНОВИХ-це російська династія, що проіснувала майже 300 років, від Михайла Романова (1643р.) до Миколи ІІ (1917р.), та пройшла складний шлях політичної еволюції.
ДИПЛОМАТ – особа, представник держави у здійсненні зовнішньої політики.
ДИРЕКТИВА – розпорядження.
ДИРЕКТОРІУМИ—місцеві виконавчі органи Радянської влади на Закарпатській Україні (березень 1919р.).
ДИРЕКТОРІЯ-верховний орган, спочатку створений як тимчасовий для керівництва збройним повстанням проти Гетьманської держави, а потім з 18 грудня 1918р.-як державний орган.Проіснувала з грудня 1918р. до листопада 1920р.Д. існувала в складі: В.Винниченко(голова), С.Петлюра, Ф.Швець, О.Андрієвський, А.Макаренко.Д. за час свого існування простувала від республіки до диктатури військових на чолі з С.Петлюрою.
ДИСИДЕНТ-інакомисляча людина, яка не поділяє панівну ідеологію, політику правлячих кіл.
ДИСИДЕНТСТВО—складова частина руху Опору радянській тоталітарній
системі, що почалась в період т. зв. хрущовської «відлиги» в Україні, спрямована в основному проти русифікаторського наступу тоталітарної держави на духовність українського народу та проти порушення прав і свобод людини в усіх сферах суспільного життя.
ДИСКРЕДИТАЦІЯ —умисне зганьблення, знеславлення (шляхом поширення вигаданої інформації) чийогось імені, підрив довіри до нього, приниження його честі, гідності, авторитету. Дискредитована може бути в такий же спосіб група людей, політична партія, політичний рух тощо.
ДИСКРИМІНАЦІЯ—обмеження прав певної групи громадян чи якоїсь окремої людини в силу їх національності, раси, статі, віросповідання, майнового стану.
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ – виділення різнорідних частин, поділ.
ДИЯКОН-найнижча ступінь священства,посередник між парафіянами та кліром.
ДІАСПОРА-розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками чи пануючою владою за межі його батьківщини, уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза її межами.
ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ-білогвардійське військове формування на Півдні Росії в роки громодянської війни 1918-1920 рр.
ДОГМАТ-основне положення віровчення, що визначається як незаперечна істина.
ДОГМАТИЗМ-метод мислення, який спирається на догми-непорушні істини, що знаходяться поза критикою, без врахування конкретних умов.
ДОГОВІР-угода, як правило, письмова, про взаємні зобов’язання сторін.Д. між державами-угода, що встановлює взаємні права і обов’язки в політичних, економічних і інших відносинах.Дія М.Д.-припиняється після закінчення терміну, за взаємною згодою сторін чи шляхом денонсації,тобто розірвання.
ДОГОВІР ПРО ДРУЖБУ І КОРДОН – це договір, підписаний СРСР та Німеччиною 28 вересня 1939р., за яким було юридично закріплено поділ Польської держави, в результаті якого більшість українських етнічних земель досталася Радянському Союзу.
„ДОГОВІРНА ФЕДЕРАЦІЯ”-система двосторонніх і багатосторонніх угод, укладених на початку 20-х років між радянськими республіками, що де-юре характеризували відносини між ними як федеративні, а де-факто прикривали залежність республік від московського центру.
ДОКТРИНА-філосовське,політичне чи інше вчення,теорія,політична програма.
„ДОКТРИНА БРЕЖНЄВА”-таку назву на Заході отримали заходи, вжиті брежнівським керівництвом щодо характеру стосунків із союзниками: посилена економічна і воєнна інтеграція країн Східної Європи, що привело до значного обмеження суверенітету країн Східної Європи та одночасного посилення ролі та значення СРСР у співдружності.
ДОКУМЕНТ – достовірне письмове джерело.
ДОМІНУВАТИ-переважати,панувати,підноситися.
ДОСВІД ПОЛІТИЧНИЙ-узагальнені висновки, уроки, отримані з минулої практики політичної діяльності різних суб’єктів політики (політичні партії, уряди, блоки, різні політичні діячі).Д.П.-позитивний чи негативний, помилковий чи результативний, глобальний чи місцевий, стимулює пошук нових політичних рішень,орієнтирів, нових форм і методів діяльності.
ДРІБНА БУРЖУАЗІЯ—клас дрібних власників міста і села, який існує виключно чи головним чином за рахунок своєї власної праці. До дрібної буржуазії КПРС відносила трудових селян, кустарів, ремісників, дрібних торговців тощо.
ДРІБНОБУРЖУАЗНІ ПАРТІЇ—політичні організації, які виражали інтереси і настрої головним чином селянства, а також міської дрібної буржуазії й частини «буржуазної» інтелігенції. В Україні ці партії розглядалися Комуністичною партією як «націоналістичні» (УПСР, УКП, УСДП, боротьбисти тощо).
ДРУЖИНА – постійне військо князя.
ДУХОВЕНСТВО-служителі культу,які вважаються посередниками між Богом та людьми, здійснюють культові дії- таїнства, а також виконують роль провідників віровчення даної релігії.
ДУХОВНА КУЛЬТУРА – те, що створене для задоволення духовних потреб людини.