Сайт вчителя історії Оксани Грибан 

Свято-Іллінська церква – перший православний храм Київської Русі. У 2005 р. виповнилося 1060 років із дня згадування про неї преподобним Нестором Літописцем у «Повісті временних літ». Із оповіді випливає, що до середини Х ст. Іллінська церква була доволі відомою. Згідно з переказом, храм пророка Ілії збудували київські князі Аскольд і Дір. Вони, будучи язичниками, під час візантійського походу стали очевидцями Божественного дива, під враженням якого прийняли хрещення, а після повернення до Києва збудували храм святого Ілії. Існує думка про те, що хрещення киян у 988 р. відбулося поблизу храму Ілії-пророка, розташованому на березі річок Дніпра та Почайни. Про те, як виглядала церква спочатку, відомостей не збереглося. Припускають, що храм був дерев’яним. Набагато пізніше, у 1692 р. було споруджено кам’яну будівлю храму на пожертви міщанина Петра Гудими. Відомо, що протягом багатьох поколінь представники цієї родини були ктиторами Свято-Іллінського храму. Храм того періоду є порівняно невеликою спорудою, якій притаманні лаконічність і чіткість форм, підкреслених стриманим зовнішнім декором. У нижньому щаблі храм оформлено витонченими напівколонами, на які спираються легкі трикутні фронтони. Увінчує будівлю карниз, на фризі якого розміщено ліпні розетки. Такий самий карниз прикрашає барабан куполу. Увінчує купол невеличкий декоративний ліхтар з іконами, серед яких образи Спасителя, Божої Матері, Іоанна Предтечі, пророка Ілії та інших святих. 

У першій половині ХУІІІ ст. було споруджено двощаблеву дзвіницю та встановлено храмову браму у стилі українського бароко, виконані видатним українським зодчим І.Г. Григоровичем-Барським. Полковий єсаул Павло Іванович Гудима у 1755 р. провів реконструкцію храму, у процесі якої було добудовано Іоанно-Предтеченський приділ. А його брат Федір прийняв священний сан і ніс служіння в Іллінському храмі у 1740-х рр. 

У ХІХ ст. становище храму було не з найкращих. До відання Іллінської церкви на той час належали лише 16 дворів, однак паствою опікувався священник, який закінчив богословський курс Київської духовної академії, Петро Маташевський. Кількість парафіян у той період становила 130-140 осіб. У 1887 р. за ініціативою та коштами старости храму Лазаря Чорноярова замінено чавунну підлогу на теплу дерев’яну та проведено парове опалення. У 1904 р. було капітально відремонтовано храмовий комплекс і написано нові ікони. У 1909 р. Іллінський храм востаннє перед більшовицьким переворотом оновлювався. Було оновлено настінний живопис (43 образи), написано образ Покрови Пресвятої Богородиці під хорами над центральним входом до храму (зберігся донині). 

Епідемія війн і революцій порушила віковічні засади життя церкви. У 30-ті рр. церкву пророка Ілії було закрито та передано київському елеватору, а в її приміщенні влаштували склад зерна. 

І лише з ласки Божої, після години випробувань та лихоліття Великої Вітчизняної війни, відновилося служіння в Іллінському храмі. Воно звершується й донині. 

Після призначення в 1991 р. настоятелем храму протоієрея Віталія Косовського життя Свято-Іллінської церкви отримало новий імпульс. Разюче змінилися інтер’єр й оздоблення церкви. Слід акцентувати увагу на різьбленому трищаблевому іконостасі, візуальне рішення якого перегукується з оформленням іконостасу Володимирського собору. Білина різьблення постає світлою хмаркою на стриманому тлі інтер’єрів храму. Це нагадування вірним про необхідну чистоту серця та святість життя, які є запорукою спасіння. Святі образи в іконостасі виконано відповідно до традиційних приписів. 

Оформлення Іллінської церкви здійснено з дотриманням канонів академічної школи. На стінах розміщено близько 40 сюжетів, у тематиці яких домінує життєпис пророка Ілії. У розписі вівтаря центральною темою є Євхаристія. Головний образ – Ісус Христос вічний архієрей. 

На стінах Іоанно-Предтеченського приділу розміщено велику кількість старовинних ікон. 

Завдяки повсякчасній турботі настоятеля та духовенства при храмі здійснюється широка катехізаторська діяльність. Заняття недільної школи для дорослих і дітей відбуваються не лише щонеділі, але й будні та увечері. Для тих, хто підступає до таїнств Хрещення та Вінчання, організовано підготовчі курси. Богослужіння відбуваються у супроводі двох співочих колективів: хору студентів Київської духовної академії та молодіжного хору храму.