19:53 Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії | |||||||||
Зміст І. Використання інтерактивних методів навчання на уроках історії. ІІ. Розробки уроків з історії україни, 11 клас. Тема «Україна в умовах десталінізації (1953-1964)»: 1. Україна на початку 1950-х років. 2. Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні у 1956-1964 рр. 3. Стан економіки України наприкінці 50-у першій половині 60-х років. 4. Культура і духовне життя в Україні 5. Національно-визвольний рух в Україні в післявоєнний час. 6. Тематичне оцінювання по темі «Україна в умовах десталінізації (1953 -1964 рр.)» ІІІ. Список використаної літератури.
Вступ. Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interakt», де «інтер» – взаємний і «акт» – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними. Спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. 1. Структура і методика інтерактивного уроку. Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві і демократично правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної «готової» інформації, відірваної від іншого життя і суспільного досвіду. Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя. Застосування інтеративних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів: 1. мотивація; 2. оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; 3. надання необхідної інформації; 4. інформативна вправа – центральна частина уроку; 5. підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. Розглянемо кожен з цих елементів грунтовніше, аналізуючи методику його відтворення на уроках історії. Мотивація Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблеми і викликати інтерес до обговорювання теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, перед ними інший вчитель і зовсім інші завдання. Учень повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в цьому особисту власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають в учнів здивування, подив, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання. Це може бути і коротка розповідь вчителя, і бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо). Мотивація чітко пов’язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до сприйняття, налаштовує їх на сприйняття певних проблем. Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу занять. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Для сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам: – висвітлювання результатів діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульовано таким чином: «Після цього уроку учні зможуть…» – чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку. – Бути коротким, ясним і абсолютно зрозумілим і для учнів, для самого вчителя. Однак досягти результатів ми можемо тільки залучивши учнів до діяльності. Отже, вони повинні розуміти для чого вони прийшли на цей урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятися їхні досягнення. Для того, щоб побачити з учнями спільний процес руху до результатів навчання потрібно: – назвати тему уроку або попросити когось із учнів прочитати їх – якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів – попросити когось із учнів оголосити очікувані результати за записом вчителя на дошці, зробленим заздалегідь – нагадати учням, що наприкінці уроку вчитель буде перевіряти, наскільки вони досягли таких результатів. Цей елемент уроку має займати не більш 5% часу заняття. Надання необхідної інформації Мета цього елементу, етапу уроку – дати учням достатню інформацію для того, щоб на її основі виконували практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина уроку займає 10-15% часу. Інтерактивна вправа – центральна частина заняття Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу на уроці. Обов’язковою є така послідовність проведення інтерактивної вправи: – інструментування – вчитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань (2-3 хв) – об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хв) – виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи (5-15 хв) -презентація результатів виконання вправи (3-5 хв) – рефлексія результатів учнями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення (5-15 хв) Рефлексія Рефлексія є природним невід’ємними найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю: – усвідомити, чого вони навчилися – пригадати деталі свого досвіду і отримати реальні життєві уявлення про те. Що вони думали і відчували, коли зіткнулися з тією чи іншою технологією – оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу і спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання – як постійний елемент навчання, привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки – учителям – побачити реакцію учнів на навчання та вносити необхідні корективи Функції підсумкового етапу уроку – прояснити зміст опрацьованого – порівняти реальні результати з очікуваними – проаналізувати, чому відбулося так чи інакше – зробити висновки – закріпити чи відкоригувати засвоєння – установити зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому – скласти план подальших дій.
«Україна в умовах десталінізації (1953-1964)» Урок 1. Україна на початку 1950-х років. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
Тип уроку: інтерактивний урок Обладнання: карта України, підручник Ф.Г.Турченка «Новітня історія України 1939 – 2001» для 11 класу (К.: Ґенеза, 2001), позначки різних кольорів, завдання групам, ручки, папір, дошка, крейда. Основні події, дати: 1953 р. – смерть Сталіна; обрання першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова; обрання першим секретарем ЦК КПУ О.Кириченка; 1954 р. – передача Криму УРСР; освоєння цілини. Орієнтовний зміст уроку
Орієнтовна структура уроку І. Мотивація навчальної діяльності (2 хв). ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів (3 хв) ІІІ. Надання необхідної інформації (до 5 хв) ІV. Інтерактивна частина (30 хв): вправа «Мозаїка» V. Підбиття підсумків: вправа «Коло ідей». Оцінювання результатів (5 хв). Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності Запитання учням: 1. Які нові надії з’явилися у жителів України після закінчення Другої світової війни? 2. Чи збулися вони? 3. За яких умов були можливі зміни, на які сподівалося населення України? ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці, запитує учнів, чого вони очікують від уроку, зіставляються варіанти очікувань учнів та вчителя. ІІІ. Надання необхідної інформації Учитель привертає увагу класу до назви параграфа підручника – «Україна на початковому етапі десталінізації» Запитання учням: 1. Що, на вашу думку, може означати термін «десталінізація»? 2. Що мало б започаткувати процес десталінізації? (Відповіді учнів) Коментар вчителя Так, дійсно, саме зі смертю вождя почалися великі зміни у державі. Сталін помер 5 березня 1953 року на своїй дачі в Кунцево. Коли зранку він не вийшов з кабінету, то серед його найближчого оточення не знайшлося сміливця, який ризикнув би першим відчинити двері кабінету. Тільки ближче до полудня, коли зібралося практично все керівництво держави, наважилися зазирнути в кабінет. Тиран лежав мертвий. Подумайте, чи могла смерть Сталіна спричинити боротьбу за владу в країні? (Відповіді учнів). Коментар вчителя. Справді, після смерті Сталіна розпочалася жорстока боротьба за владу. Причинами її були, з одного боку, надії зі смертю Сталіна припинити репресії, від яких не був застрахований ніхто, навіть керівники вищих органів влади країни, з іншого боку, ті можливості, які надавала людині посада генерального секретаря ЦК КПРС – зосередити в своїх руках всю повноту влади диктувати свою волю. В боротьбу за владу було втягнуте і керівництво УРСР, яке стало на бік колишнього першого секретаря ЦК КПУ М.Хрущова. Невдовзі головний опонент Хрущова – Л.Берія, що очолював органи держбезпеки СРСР і руки якого були в крові мільйонів жертв репресій, був заарештований, звинувачений в антидержавних діях і розстріляний. Для радянських людей розпочалася доба Хрущова, який не приховував своїх українських уподобань. Після 7 вересня 1953 року (день обрання М.Хрущова першим секретарем ЦК КПРС) Україна перебувала в очікуванні… ІV. Інтерактивна частина. Клас поділяється на групи по 5 учнів для роботи за методом «Мозаїка». Учні розташовуються за столами, де напроти учасників лежать різнокольорові трикутники (кольори трикутників повторюються за кожним столом). Кожна група отримує завдання, що стосується різних аспектів теми. Завдання для І групи. Прочитайте п. 2 та 3 підручника. Визначте, якими були складові процесу десталінізації. Що таке реабілітація? Що зумовило її проведення? Завдання для ІІ групи. Прочитайте п. 4 «Входження Криму до складу УРСР» та документи 1 і 2. Висловіть свої міркування щодо необхідності приєднання Криму до УРСР. Які, на вашу думку, це мало наслідки для незалежної України? Завдання для ІІІ групи. Прочитайте п.5 «Стан промисловості». Які проблеми існували в промисловості? Які реформи, на вашу думку, слід було провести? Чи проводилися вони радянським керівництвом? Завдання для ІV групи. Прочитайте п.6 і 7. Чому Хрущов почав реформування із сільського господарства? Чи ефективними були реформи? Що, на вашу думку, потрібно було терміново здійснити в сільському господарстві? Як відбилася на Україні участь в освоєнні цілини? Після виконання завдання в «домашніх групах» (10 хв) учні перегруповуються в експертні групи за кольорами трикутників, яку належать кожному учню (група синіх трикутників, група червоних трикутників та ін.). Завдання експертних груп – вислухати презентації роботи кожного учасника з домашньої групи та виконати поставлене перед ними нове завдання:
Після завершення роботи в експертних групах (10 хв) учні повертаються в «домашні групи», де діляться здобутою інформацією. V. Підбиття підсумків здійснюється шляхом виконання вправи «Коло ідей». Оскільки всі групи працювали над однією проблемою, кожна з них послідовно озвучує лише один аспект цієї проблеми. Вчитель записує на дошці відповіді, пропонує учням оцінити результати уроку, відповівши на запитання:
Домашнє завдання Ф.Г.Турченко «Новітня історія України 1939-2001 рр.», §18 Підготувати відповідь на питання: Які заходи необхідно було провести М.Хрущову в суспільно-політичній сфері?
Урок 2. Суспільно-політичне життя й політична боротьба в Україні у 1956- 1964 рр. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
Тип уроку: інтерактивний урок. Обладнання
Дати основних подій
Орієнтовний план змісту уроку 1. ХХ з’їзд КПРС і Україна. 2. Проведення реабілітацій. 3. Наростання опору десталінізації. 4. Масштаби демократизації суспільного життя. 5. Розширення повноважень України. 6. Позиція вищого партійного керівництва України. Орієнтовна структура уроку І. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності (6 хв). Бесіда. «Мозковий штурм». ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку (2 хв). ІІІ. Надання необхідної інформації (5 хв). ІV. Інтерактивна частина (30 хв). Робота в парах. Вправа «Карусель». V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (2 хв). Хід уроку І. Актуалізація знань учнів та мотивація навчальної діяльності. Все більш убожіючи і, по суті, напівзруйноване село, технічно відстала промисловість, найгостріший дефіцит житла, низький життєвий рівень населення, мільйони ув’язнених у тюрмах і таборах, ізольованість країни від зовнішнього світу – все це вимагало нової політики, радикальних змін. І Хрущов прийшов… ( Ф.Бурлацький) Учитель зачитує цитату і проводить фронтальне опитування за наступними питаннями:
«Мозковий штурм»
Всі ідеї записуються на дошці. ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів Зачитуючи записану на дошці тему, учитель повідомляє, що сьогодні на уроці учні зможуть зіставити свої пропозиції реформ із тими заходами, які були здійснені М.Хрущовим, і визначити, як з них є більш радикальними. Перед учнями також стоїть проблемне завдання: Визначити, чому Ілля Еренбург назвав період хрущовського правління часом «відлиги». Учні називають очікувані результати. ІІІ. Надання необхідної інформації Стислу інформацію про ХХ з’їзд КПРС, а також зміст термінів (записано на дошці) надають експерти-політологи (група сформована заздалегідь і підготовлена за методом проекту). Учитель пояснює суть реформи управління і зміст терміна «раднаргосп». ІV. Інтерактивна частина Робота в парах (10 – 12 хв) Учні у парах опрацьовують матеріал підручника. Один учень із пари визначає позитивні, інший – негативні аспекти: – ХХ з’їзду КПРС; – Постанови ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його шкідливі наслідки»; – Реабілітації; – Демократизації суспільно-політичного життя; – Розширення повноважень України. Крім того, учні повинні порівняти дві змови у «верхах»: 1957 і 1964 років за наступним планом:
Вправа «Карусель» (18-20 хв) Учні нерухомо сидять у внутрішньому колі спиною до центру. Вони є прихильниками позитивних зрушень у суспільно-політичному житті періоду десталінізації, й кожен з них називає один аргумент на підтвердження своїх переконань. Зовнішнє коло рухоме. Ті, хто сидить у ньому, розташовуються обличчям до центру і після наведення заперечень на аргумент свого опонента за командою пересуваються на один стілець. Мета – пройти все коло і своїми аргументами довести непослідовність усіх суспільних перетворень Хрущова. V. Підбиття підсумків. Оцінювання результатів. Учні пояснюють своє розуміння порівняння, зробленого І.Еренбургом. Учні порівнюють свої плани реформ із тими, що були проведені Хрущовим. Висновок: реформи суспільно-політичного життя в період правління Хрущова мали поверховий характер, не зачіпали суті тоталітарної держави, залишали незмінною однопартійну систему, не змінили унітарного характеру СРСР. Домашнє завдання 1. Турченко Ф.Г. «Новітня історія України 1939-2001 рр.», §19, 20. 2. Написати есе на тему «Як особисті якості державного діяча можуть впливати на панівний режим і як панівний режим впливає на особистість політичного лідера» (простежити за цими процесами на прикладах М.Хрущова, П.Шелеста).
Примітка. Есе – письмовий твір, який характеризується вільним, не обов’язково вичерпним трактуванням теми. Есе складається із вступу, основної частини – аргументів до тези та фактів або прикладів, які підтримують ідею, висновків, які узагальнюють есе, підкреслюють, що автор довів правильність своєї позиції. Мета есе – довести, що учень зрозумів тему, та переконати в цьому вчителя.
Урок 3. Стан економіки України наприкінці 50-у першій половині 60-х років. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
Обладнання
Дати основних подій
Орієнтовний план змісту уроку 1. Умови розвитку економіки України. Раднаргоспи, їхній вплив на економічний розвиток. 2. Структура та стан промисловості. 3. Аграрна політика наприкінці 50 – у першій половині 60-х років. 4. Рівень життя населення. Орієнтовна структура уроку І. Мотивація навчальної діяльності (3 хв). «Мозковий штурм» ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів (2 хв) ІІІ. Надання необхідної інформації (5 хв) ІV. Інтерактивна частина (30 хв). Вправа «Діалог». Вправа «Акваріум». V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів (5 хв) Епіграф уроку Що це за людина, яка прийшла з народу? Людина, яка визволила мільйони висланих, а народ не може вибачити їй кукурудзи. Е.Габрилович Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності Вчитель збирає для перевірки есе, які учні підготували вдома. Найкращі роботи зачитуються на наступному уроці за наявності часу. Запитання учням:
«Мозковий штурм»
Всі ідеї записуються на дошці. Учні готували це питання після першого уроку теми. ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів. Учитель зачитує записану на дошці тему, наголошуючи на тому, що хрущовські реформи охопили не тільки суспільно-політичну, а й економічну та соціальну сфери. Учні інформаційної групи повідомляють очікувані результати уроку. Вчитель наголошує, що після завершення вивчення теми учням знову випаде нагода зіставити свої проекти реформи з тим, що було зроблено Хрущовим, а також вони можуть прокоментувати такий дивний, на перший погляд, епіграф до уроку. ІІІ. Надання необхідної інформації Запитання учням:
Вчитель пояснює зміст термінів «командно-адміністративна система управління економікою», «децентралізація», «госпрозрахунок», «рівень життя». ІV. Інтерактивна частина Вправа «Діалог» (10-12 хв) Клас об’єднується у 5 – 6 робочих груп (група економістів-експертів наперед сформована і підготовлена до уроку за методом проекту). Робочі групи отримують завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання і стежить за діяльністю робочих груп. Завдання для робочих груп Користуючись підручником С.В.Кульчицького, визначити позитивні і негативні наслідки для республіки хрущовських реформ у промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері.
Робота в групах за методом «Акваріум» (15 хв) В центр класу сідає група експертів, яка розпочинає дискусію на тему «Позитивні і негативні наслідки для України Хрущовських реформ в економіці та соціальній сфері». V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів (5 хв) Домашнє завдання: Турченко Ф.Г. «Новітня історія України 1939-2001 рр.», §21
Урок 4. Культура і духовне життя в Україні Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
Тип уроку: інтерактивний урок Обладнання: Турченко Ф.Г. «Новітня історія України 1939 – 2001 рр.», дошка, крейда, словник нових термінів, таблиця (завдання учням), завдання групам, оцінювальні тести, папір, ручки. Основні події: 1955 р. – початок «відлиги» в українській літературі. 1957 р. – запущено перший супутник Землі. 1958 р. – запровадження 8-річного навчання. 1959 р. – засновано клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві. 1960 р. – введено в дію перший атомний реактор . 1961 р. – політ у космос Ю.Гагаріна. 1962 р. – політ у космос П.Поповича. 1964 р. – побудова прискорювача електронів. Орієнтовний план уроку:
Орієнтовна структура уроку І. Мотивація навчальної діяльності (3 хв). «Мозковий штурм». ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів (2 хв). ІІІ. Надання необхідної інформації (5 хв). ІV. Інтерактивна частина (30 хв). Рольова гра «Форум діячів української культури». V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів (5 хв). Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності «Мозковий штурм»
Всі відповіді записуються на дошці.
ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів Вчитель оголошує тему, записану на дошці. Запитує учнів, чого вони очікують від цього уроку. Учні з інформаційного центру зачитують очікувані результати. Зіставляються очікування вчителя і учнів. Учитель зазначає, що наприкінці уроку учні повинні розтлумачити висловлюванняМ.Хрущова: «У питаннях культури я сталініст» – і дати відповідь на запитання: це була тільки фраза чи позиція лідера держави? (проблемне запитання). ІІІ. Надання необхідної інформації Представники інформаційного центру роздають однокласникам примірники робочого словника із поясненням термінів та понять: «ідеологізація культури», «залізна завіса», «інтернаціоналізм». «зближення і злиття націй2, «залишковий принцип», «соціалістичний реалізм» «русифікація», «шістдесятництво». Учні отримують також таблицю і завдання до неї: із перелічених умов розвитку вибрати сприятливі й несприятливі та заповнити таблицю (див. додаток). ІV. Інтерактивна частина Рольова гра «Форум діячів української культури» (поч.. 60-х років ХХ ст..) Клас ділиться на чотири групи. Група культурологів сформована заздалегідь і має завдання, наперед підготовлене за методом проекту. Кожна із чотирьох груп, сформованих у класі, отримує окреме завдання. Завдання для груп Ви є учасниками форуму діячів культури. Прочитайте розділи з підручника: І група – «Народна освіта»; ІІ група – «Русифікація»; ІІІ група – «Спеціальна освіта» ІV група – «Наука». Визначте питання, які необхідно обговорити на форумі. Визначте, хто з вашої групи буде делегований на форум. Підготуйте виступ від першої особи на 3 хв. Заслуховування виступів учнів. V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів Запитання учням
Завдання для самооцінювання Оцініть себе за кожним із визначених напрямків балами від 0 до 2. Прізвище, ім’я:___________________________________________ 1. Ви брали активну участь у роботі групи. 2. Ви вносили вдалі пропозиції, які враховувала група. 3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи. 4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим. 5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед. 6. Ви доповідали класу про результати групової роботи. Сума балів: ________________ Домашнє завдання: §22 відповідного підручника. Додаток 1. Умови розвитку культури України в період «відлиги»
Урок 5. Національно-визвольний рух в Україні в післявоєнний час. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:
Обладнання Турченко Ф.Г. Новітня історія України (1939-2001) Кульчицький С.В., Лєбєдєва Ю.Г. Історія України. 11 клас. Ручки, папір, дошка, крейда. Портрети дисидентів. Основні події 1959 р. – створення Української робітничо-селянської спілки (УРСС). 1961 р.- судовий процес над членами УРСС 1964 р. – пожежа в Київській публічній бібліотеці. 1965 р. – «Інтернаціоналізм чи русифікація?» І.Дзюби Основний зміст уроку A. Причини виникнення та особливості дисидентського руху в Україні. УРСС. B. Продовження політичних репресій C. Стаття І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» D. Антирелігійна кампанія. Орієнтовна структура уроку І. Мотивація навчальної діяльності (3 хв) ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів (2 хв) ІІІ. Надання необхідної інформації (10 хв) Бесіда. Вправа «Коло ідей». ІV. Інтерактивна частина (25 хв) Рольова гра. V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів (5 хв) Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності Запитання учням
ІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів Вчитель просить учнів зачитати тему уроку і наголошує, що все-таки в період «відлиги» розпочався організований опір існуючому тоталітарному режиму, але він мав мирний характер. Вчитель запитує учнів, чого вони очікують від цього уроку, і після цього ознайомлює їх з очікуваними результатами. ІІІ. Надання необхідної інформації Вчитель спрямовує бесіду з учнями на опрацювання термінів і понять уроку, більшість із яких учні пригадують в ході бесіди. Запитання учням
Відповіді на ці питання учні дають в ході виконання вправи «Коло ідей». Клас розбивається на чотири групи. Кожна група опрацьовує п. 1 «Причини виникнення та особливості дисидентського руху в Україні», після чого учні залучаються до обговорення зазначених питань. Спочатку питання обговорюється в малих групах, після чого кожна група висвітлює один аспект обговорюваної проблеми. Групи висловлюються по черзі, Оки не будуть вичерпані всі ідеї. Після цього підбиваються підсумки роботи. Запитання учням
Учні одразу відзначають національно-визвольний і правозахисний характер руху. Вчитель зауважую, що крім цих двох напрямків у період «відлиги» зароджується і релігійне дисидентство, причиною появи якого стали ліквідація Української греко-католицької церкви та шалена антицерковна кампанія кінця 1950 – початку 1960-х років. Так, у 1958 році було закрито 64 храми, в 1959 – 262, в 1960 – 734, в 1961 – 997, у 1962 – 1114, до 1964 р. закрито 46% храмів. ІV. Інтерактивна частина Рольова гра Розігрування в ролях історичної ситуації «Суд над членами УРСС» Завдання підготовлено групою юристів за методом проектів. Інші групи готуються до аналізу розіграної ситуації. Дійові особи:
Зміст рольової гри надається в додатку. Аналіз розіграної історичної ситуації Запитання учням
V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів Запитання учням
Домашнє завдання
Урок 6. Тематичне оцінювання по темі «Україна в умовах десталінізації (1953 -1964 рр.)» Очікувані результати Учні повинні знати:
Учні повинні уміти
Тип уроку – урок перевірки знань і вмінь Обладнання: завдання на картках Орієнтовна структура уроку І. Організація та мотивація навчальної діяльності (2 хв) ІІ. Оголошення теми та завдань уроку (3 хв) ІІІ. Перевірка знань та умінь (35 хв) ІV. Підбиття підсумків уроку, оцінювання його результатів (5 хв) Матеріали для проведення уроку І варіант. І рівень 1. Матеріали про змовницькі наміри Л.Берії передав М.Хрущову:
2.ХХ з’їзд КПРС, на якому з доповіддю про культ особи Сталіна виступив М.Хрущов, відбувся:
3.Децентралізація системи управління народним господарством (створення раднаргоспів) відбулася:
4.Реорганізація МТС в РТС та передача їх на баланс колгоспів:
5. Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) заснована:
ІІ рівень. 1. Дайте визначення термінів і понять:
2. Розвиток соціальної сфери у період «хрущовської відлиги» відзначався:
ІІІ рівень. 1.Встановіть причинно-наслідкові зв’язки:
3. Український історик-дисидент В.Мороз, вказуючи на значення дисидентства, писав: «Віра виникає тоді, коли є мученики» і «Знищені стають прапором». Що мав на увазі В.Мороз? Чи згодні ви з істориком? Чому? ІV рівень. Порівняйте економічні реформи в УРСР у другій половині 50-х – початку 60-х років із реформами. Що здійснювалися в країнах Західної Європи у повоєнний період. Які з них були ефективнішими? Чому? ІІ варіант. І рівень. 1. Українця О.Кириченка на найвищу посаду в республіці призначив:
2. Постанову ЦК КПРС «Про подолання культу особи і його наслідків» опубліковано:
3. Скорочення розмірів присадибних ділянок та індивідуальних господарств:
4. Чия це біографія? Дисидент, правозахисник, випускник Московського університету, один із засновників УРСС, автор книги «Сповідь у камері смертників».
5. Семирічка охоплювала період:
ІІ варіант. 1.Дайте визначення термінів і понять:
2. Промисловий розвиток України періоду «хрущовської відлиги» мав такі ознаки:
ІІІ рівень. 1. Установіть причинно-наслідкові зв’язки:
2. Історик С.Кульчицький, характеризуючи період «відлиги», писав: «Справді історичним досягненням цієї доби була результативна соціальна політика тоталітарної держави. Високі мобілізаційні властивості радянської економіки радянської економіки М.Хрущов вперше використав для поліпшення в короткий термін всіх сторін суспільного життя». Які «мобілізаційні властивості» мав на увазі С.Кульчицький? Чи погоджуєтесь ви з ним? Чому? ІV рівень. Порівняйте дисидентський рух в Україні й в СРСР. Які особливості українського дисидентства?
Список використаної літератури
1. О.Пометун, Л.Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ., А.С.К., 2004 2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. Посібник- К., 2002 3. А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. Навчання в дії. – Київ., А.П.Н., 2003 4. К.Баханов. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Монографія. – Запоріжжя: Просвіта, 2000 5. Л.Лоха. Нові підходи до вивчення історії ХХ ст.. г. Історія України, №4, січень, 2004, ст..6-9. 6. Т.Нестеренко, О.Богданова. Методика групового інтерактивного навчання на уроках історії та правознавства. Г.Історія України. №13, квітень, 2003, ст.. 18-21 7. А.Харченко. Реалізуємо вимоги до сучасного уроку історії. Історія України. №5 2004, ст.. 12-14 | |||||||||
|
| |||||||||
| Всього коментарів: 0 | |