Ти не можеш доторкнутись до неї, але вона суттєво впливає на те, як ти почуваєшся. Ти не можеш побачити її, але вона там, коли ти дивишся на себе у дзеркало. Ти не можеш почути її, але вона присутня, коли ти кажеш або думаєш про самого себе. Що ж це таке... таємниче й важливе? Це твоя самооцінка!
Що таке самооцінка?
Самооцінка – це більшою мірою те, як ти ставишся до себе, яким ти себе бачиш і як розцінюєш свої можливості, а також те, наскільки тобі щось подобається чи ти турбуєшся про щось.
Щоби краще зрозуміти термін «самооцінка», треба розбити його на два слова, з яких він складається. Давай спочатку поглянемо на слово «оцінка»: воно означає важливість, значущість, особливість (унікальність) або цінність кого-небудь чи чого-небудь. Наприклад, якщо ти дійсно захоплюєшся другом свого батька, який працює в команді рятувальників, це означає, що ти високо цінуєш його. А особливий приз для найціннішого гравця в команді часто називають оціночним призом. Це означає, що приз дається за важливе досягнення.
«Само» означає тебе самого! Тож склади ці два слова разом, і ти легко зрозумієш, що означає самооцінка. Це те, наскільки ти цінуєш себе й наскільки значущим і важливим ти себе вважаєш. Це те, ким ти бачиш себе і що ти відчуваєш щодо власних здібностей.
Самооцінка – це не хвастощі, це спосіб дізнатися, що ти можеш робити добре, а що – не дуже. Багато хто з нас часто замислюється про те, наскільки ми любимо інших людей або предмети, але не дуже замислюється про те, наскільки ми подобаємося самим собі.
Самооцінка не полягає в упевненості, що ти досконалий, тому що ніхто не досконалий. Навіть якщо ти думаєш, що інші діти здібні абсолютно в усьому, можеш бути впевнений, що і в них є сильні та слабкі сторони.
Найголовніше, що треба знати про самооцінку, це те, що вона передбачає бачення себе в позитивному ключі, який є реалістичним, тобто правдивим. Тому, якщо ти вважаєш, що прекрасно граєш на піаніно, але при цьому погано малюєш, у тебе все одно може бути висока самооцінка!
Чому самооцінка настільки важлива?
У всіх дітей є самооцінка, крім того, важлива саме здорова або позитивна самооцінка. Вона допомагає тобі тримати голову високо й пишатися собою та своїми здібностями, навіть коли все йде не дуже добре.
Самооцінка дає тобі сміливість пробувати нове й силу віри в себе. Вона дозволяє поважати себе, навіть коли ти робиш помилки. І коли ти поважаєш себе, дорослі й діти, як правило, також проявляють до тебе повагу.
Позитивна самооцінка допомагає тобі вчитись робити правильний вибір відносно розуму й тіла. Якщо ти знаєш про свою значущість, то навряд чи будеш іти за натовпом, коли твої друзі роблять щось неправильне або небезпечне. Якщо в тебе позитивна самооцінка, ти знаєш, що спроможний приймати свої власні рішення. Ти цінуєш свою безпеку, свої почуття, своє здоров'я – усього себе. Позитивна самооцінка допомагає тобі збагнути, що будь-яка часточка тебе гідна турботи й захисту.
Як діти набувають самооцінку?
Немовлята не думають про себе ні добре, ні погано. Вони не думають: «Я класний!», коли відригують мамине молочко і не переймаються: «О ні, у цьому підгузку мої ноги виглядають дивно». Розвинути малюку самооцінку допомагають люди, які його оточують. Як? Коли хвалять дитину, як вона вчиться повзати, ходити або розмовляти. Оточуючі часто кажуть: «Молодець, так тримати!» або можуть просто посміхатись і дивитись на дитину з любов'ю й гордістю. Коли дорослі добре піклуються про дитину, це також допомагає їй відчувати себе цінною, оточеною теплом і турботою.
Коли діти дорослішають, вони відіграють велику роль у розвитку своєї власної самооцінки. Старанна робота над проектом або завданням, отримання більш високої оцінки на контрольній роботі з математики або заняття новим видом спорту – це ті моменти, які змушують дітей пишатися собою. Деякі діти не дуже спортивні, але вони можуть добре читати або робити фокуси, зрештою, вони просто хороші друзі або допомагають іншим людям – усе це ті досягнення, які допомагають дітям думати про себе добре й бути задоволеними собою.
Сім'я дитини та інші люди в її житті: тренери, учителі, однокласники – також можутьпідвищувати її самооцінку. Вони можуть допомогти дитині розібратись у тому, як змінити в собі щось чи набути нову якість, відзначити ті позитивні риси, які вже наявні в неї. Вони можуть вірити в дитину й підтримувати її прагнення пробувати знову і знову у випадку невдачі з першого разу. Надзвичайно важливо навчитись думати про себе в позитивному ключі, пишатись тим, що ти зробив, і бути впевненим у тому, що ти можеш досягти набагато більшого.
Кілька слів про низьку самооцінку
Можливо, ти знаєш дітей з низькою самооцінкою, які не дуже високої думки про себе або критикують себе занадто багато. Це також можна назвати негативною (низькою) самооцінкою, яка протилежна позитивній самооцінці. Можливо, іноді і в тебе проявляється низька самооцінка, і ти не завжди думаєш про себе добре чи не вважаєш себе воістину значущим.
У дитини буває низька самооцінка, коли батьки не підтримують її достатньо чи багато кричать. Буває, що самооцінка може постраждати у класі. Учитель або інші діти можуть змусити дитину відчувати себе недостатньо розумною або у класі можуть бути недоброзичливі діти, які кажуть образливі слова про те, як дитина виглядає чи поводиться.
Для деяких дітей заняття у школі можуть здаватись настільки важкими, що вони не можуть крокувати в ногу з іншими або отримувати бажані оцінки. Це може змусити їх розчаруватись у собі й завдати шкоду їхній самооцінці. Коли одні діти добре вчаться й виграють призи та нагороди, інші діти можуть відчувати, що вони гірше або з ними щось не так.
Деякі діти мають високу самооцінку, але потім в їхньому житті відбуваються події, які змінюють її. Наприклад:
- Якщо дитина переїздить і не може швидко знайти друзів у новій школі, то може бути незадоволена собою й думати, що нездатна бути хорошим другом.
- Діти, чиї батьки розлучаються, можуть помітити, що це впливає на їх самооцінку. Вони можуть почувати себе погано, коли батьки не приділяють їм увагу й не грають з ними, або можуть подумати, що, якби вони вели себе краще та прибирали б у своїй кімнаті, їхня сім'я не розпалась би.
- Діти, які відрізняються своїм зовнішнім виглядом від інших дітей, можуть відчувати себе пригніченими й розчарованими, тому що вони «не такі, як усі», або тому, що хтось висміює їх.
- Дитина, яка захворіла на таке серйозне захворювання, як діабет або астма, може відчувати себе менш упевнено, ніж раніше.
- Діти, в яких є проблеми з навчанням або читанням, можуть почати втрачати впевненість у собі й занадто багато уваги приділяти виправленню своїх недоліків.
- Навіть зміни в організмі в період статевого дозрівання – те, що відбувається з усіма, – можуть впливати на дитячу самооцінку.
Способи підвищення самооцінки
Звісно, це нормально – відчувати себе по-різному, але мати низьку самооцінку – це ненормально. Почуття власної даремності робить тебе сумним і не дозволяє пробувати щось нове. Це почуття може заважати тобі знаходити друзів або впливати на твої старання у школі.
Сильна самооцінка – це суттєвий етап дорослішання. Коли ти стаєш старшим і зіштовхуєшся із прийняттям непростих рішень – особливо під тиском однолітків, то чим сильніше твоя самооцінка, тим легше протистояти впливу та зробити правильний вибір. Важливо любити себе.
Якщо в тебе низька самооцінка, спробуй порозмовляти про це з дорослим, якому ти довіряєш. Він може дати тобі корисні поради, як покращити самооцінку.
Самооцінка може покращитись, коли ти починаєш пробувати робити те, що вважав занадто важким, і в результаті виявляєшся успішним, або коли батьки, члени сім'ї чи інші дорослі підтримують тебе, проявляють терпіння й допомагають тобі стати на правильний шлях. Як тільки ти почнеш справлятись, твоя самооцінка одразу ж злетить вгору!
Ось кілька способів покращити свою самооцінку:
- Склади список занять, з якими ти добре справляєшся. Це може бути що завгодно – від малювання або співу до занять спортом або почуття гумору. Якщо не можеш скласти список сам, попроси допомогти маму чи тата. Потім додай до списку кілька видів діяльності, якими ти хотів би оволодіти. Батьки можуть допомогти тобі розробити план оволодіння цими новими навичками та розкриття твоїх талантів.
- Кажи собі три компліменти щодня. Не кажи просто «Я великий молодець». Кажи про конкретні приклади своєї гідної поведінки: «Я був сьогодні хорошим другом Тані» або «Я впорався з контрольною роботою краще, ніж сам очікував». Кожного дня перед сном складай список із трьох ситуацій або проявів чого б то не було, які відбулися за сьогодні і зробили тебе щасливим або змусили відчути почуття вдячності.
- Пам'ятай про те, що тіло – твоє власне, незалежно від форми, розміру чи рис обличчя. Якщо ти стурбований своєю вагою або розміром одягу, можна проконсультуватися з вашим лікарем, щоби переконатися, що ти здоровий. Нагадуй собі переваги свого тіла, наприклад: «У мене сильні ноги, тому я добре катаюсь на ковзанах».
- Пам'ятай, що є в тобі особливості, які ти не можеш змінити. Ти повинен прийняти й полюбити їх – колір волосся, конституцію тіла й розмір взуття та ін., адже вони є частиною тебе.
- Коли ти думаєш про себе погано, зупинись. Нагадай собі про свої переваги і, якщо не можеш нічого придумати, спитай кого-небудь! Щоби почати пишатися собою й поважати себе, варто спробувати набути нові навички, такі як техніки бойового мистецтва, уміння танцювати або грати на музичному інструменті.
Зосередивши увагу на своїх здібностях і кращих якостях, ти зможеш навчитись любити і приймати себе таким, яким ти є – тобто відповідати основним аспектам високої самооцінки. Навіть якщо в тебе є привід для роботи над собою (а в кого їх немає?), знання того, що ти володієш багатьма вміннями та маєш різноманітні здібності, що ти цінний і особливий для людей, які піклуються про тебе й люблять тебе, допоможе по-справжньому впоратися із процесом дорослішання.
Частина процесу дорослішання – це вміння зосередитись на своїх сильних сторонах, приймати і працювати над власними слабкостями – це, загалом, і є самооцінка!
|
