19:56 Інноваційні технології на уроці історії | |
Інноваційні технології на уроці історії Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій. Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо. Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні. З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій. Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо. Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освітньої і виховної мети (Ю. Бабанський). Останнім часом особлива увага приділяється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи. Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні розвиток мислення та пам'яті учнів, інтелектуальних умінь, як-от: абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання, теоретичні міркування, тобто таких, що дають можливість розв'язати висунуту проблему. Послідовники гуманістичного підходу спираються на "Я - концепцію" і відстоюють право учнів самостійно обирати мету, формувати власні проблеми, заглиблюватись у суб'єк:гивний досвід та прогнозувати його наслідки. Звідси ідеї "активного навчання", "безпосереднього досвіду", "персоналізації знань", "права учня на турботу та увагу", "необхідність створення атмосфери відвертості та взаєморозуміння". Згідно з таким підходом' змінюється зміст навчання, програма складається відповідно до потреб та інтересів учнів; навчальний процес структурується на солідарній основі; вчитель виконує роль консультанта та джерела знань, а не контролера; бали виставляються тільки за бажанням учнів; постійно існує вибір пізнавальної альтернативи, а сутність навчання зводиться до накопичення суб'єктивного досвіду. Важко довести перевагу або ефективність того чи іншого підходу, стилю, методу, тому нормальним є наявність плюралізму в підході до нових технологій. Зважаючи на минулі авторитарні підходи, сучасне навчання в школах України тяжіє до когнітивного. Тому творчо працюючих педагогів цікавить усе, що пов'язано з гуманізацією освіти. Часто нові педагогічні технології ведуть до відмови від класно-урочної системи: поділ учнів не за віком, а за рівнем розвитку; організація навчання методом проектів; робота учнів за програмою,. спільний звіт; школа з центрами за інтересами; робота вчителя з великими (60-150 учнів) та малими (2-5 учнів) групами; викладання матеріалу блоками. У нашій країні такі методи були заборонені. Лише у 80-х рр. вчителі-практики звернулися до своїх методичних скарбниць. Вони обрали самостійний шлях, нічого не знаючи про західні методики. Тому вся увага була зосередженана видозміні уроку як форми навчання. Так з'явилися "нестандартні уроки". Розробка нестандартних уроків відбувалася у двох напрямках: поєднання різних форм навчання (урок-диспут, урок-лекція, урок-семінар) і власне нестандартні уроки. На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах. Саме такі уроки містять в собі елементи майбутніх технологій, які при групуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інтересів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними. “Без знання минулого неможливе точне поняття про сучасність ”,- справедливо наголошував виданий український історик і державний діяч М.Грушевський Нові підходи до вивчення історії ХХ століття повинні базуватися саме на особистістно орієнтованому навчанні, а всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання соціально адаптованого, свідомого громадянина України, здатного творчо й виважено розв’язувати проблеми у процесі самореалізації особистості Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи. Очевидно, що одним із засобів розвитку особистості учня в цьому напрямі, а також активізації пізнавальної мотивації учня на уроках історії є учбово-дослідницька діяльність, яка має включати в себе постановку творчих, дослідницьких завдань і наукове, поетапне їх вирішення. Формування дослідницьких вмінь на уроках історії можливо в процесі поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технологій Головна мета даної інновації полягає у створенні цілісної взаємодії учня та вчителя, розвитку особистості та різноманітних форм мислення кожного учня, створенні і вирішенні проблемних завдань, самостійне осмислення учнем певних історичних подій без звертання до підручника, можливість робити певні висновки і застосовувати свої знання на практиці. Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження сучасних інформаційних технологій в освіті. Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії практикується досить давно, але раніше якість фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-урочної системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш ефективно і продуктивно. При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів вчитель повинен орієнтуватись на особистість учня, на можливість кожного учня окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається вчителем за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу. Це викликає певні труднощі, тому що не кожна дитина може це зробити. Тому досить ефективне в цьому плані застосування різних форм організації навчання, починаючи від колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання, це дає вчителю можливість диференціації проблеми за рівнем розвитку учнів. Інтерактивні технології створюють комфортні умови навчання , за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед вчителем наступні завдання : - враховувати індивідуальні особливості кожного учня; - навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань; - формувати комунікативні вміння учнів; - формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування, аналіз, контроль, оцінку; - стимулювати моральні переживання взаємного навчання. Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів (діапроектор, аудіомагнітофон, слайдопроектор ) надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань. Оптимальний хронометраж відеоматеріалів на уроці тривалістю 40-45 хвилин повинен складати 15-20 хвилин. Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відео-матеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, відео-тест тощо. Для кожного конкретного уроку вчитель повинен ретельно відібрати той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку. Відібраний навчальний відеоматеріал обов’язково повинен бути поділений на невеликі фрагменти (кадри), які розташовані в логічній послідовності. Окрім нової навчальної інформації, кожен відеофрагмент має також і завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації ( це може бути питання, завдання та ін.). Після виконання завдання учнями вчитель аналізує, як воно виконане. Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіоовізуальними засобами (чисельним демонструванням, прослуховуванням, застосуванням різноманітної техніки) губиться навчальний зміст уроку. Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною , і кожен творчий вчитель повинен застосовувати цю технологію. З аудіовізуальними і мультимедійними засобами можна проводити наступну роботу : Фільми мають бути розподілені за темами, для кожного уроку потрібно вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. Більшість документальних фільмів побудовані на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника). Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки. Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”. Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.) В тих випадках, коли діафільм повністю і наглядно відображає програмний матеріал, він може бути основою уроку. Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв’язати з конкретним образотворчим рядом діафільму. Дуже важлива роль вчителя в розкритті можливостей нових комп'ютерних технологій. Одним з таких інструментів є програма Power Point. У даній програмі складаються презентації, які дозволяють створитиінформаційну підтримку при підготовці, проведенні уроків історії, а також у позакласній роботі. Дана методика передбачає використання мультимедійного проектора. Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Так як я працюю в навчально-виховному комплексі з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв, то доцільно проводити інтегровані уроки – історії та історії мистецтв в спеціальному класі. Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Аудіоматеріал не повинен заважати вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес. Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо. Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція” учню надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань. Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів. Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми. Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так: - урізноманітнення форм подання інформації; - урізноманітнення навчальних завдань; - забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу; - широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності; - широке застосування ігрових прийомів; - активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності; - посилення мотивації навчання. Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог: - по перше, уроки-пари з відповідної теми; - по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного. - по-третє, врахування рівня підготовки школярів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення. Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами . Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички: - робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом; - спостереження і аналіз історичних подій; - формування гіпотези; - використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів. Найбільш підготовлені учні можуть узагальнити матеріал і скласти доповіді, написати реферати. Систематичне використання ПК на уроці сприяє наступному: Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків: 1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література, історія-іноземна мова. 2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками, періодичною пресою. 3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за школярами. 4. Театральна (театралїзована) вистава. На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці і збільшує Їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазію, уяву учнів. Отже, яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці? Передусім нагадаймо, що ефективною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересах учнів. А для цього: 1. Спробуйте дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути "цікавим"? Які види діяльності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте? . 2. Спробуйте змінити стиль викладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", "Ти добре вмієш це робити". І відмовтесь від нарікань. 3. Зверніть увагу на те, як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу. 4. Поділіться з учнями своїми міркуваннями. Зверніть увагу на Їхню інформацію - це підкаже, як вам діяти. 5. Пам'ятайте, що діти дуже чутливі до брехні та несправедливості. 6. Аналізуйте свої дії. Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може, це - елемент нової технології. Педагогам, котрі відважилися працювати з інтерактивними методами, пропонується запам’ятати кількаправил організації навчання на уроках.
Інтегровані уроки Інтегровані уроки дозволяють глибше опанувати тему, яку вивчаємо. На такому уроці кожен учитель-предметник намагається подати суть того, що вивчається, зі своєї, специфічної для кожного предмета, точки зору. Не останню роль відіграє й оригінальність самої форми проведення уроків. Учнів відразу ж зацікавлює присутність кількох учителів на уроці. Дитяча психологія краще сприймає короткочасні повідомлення, відмінні за формою викладу та джерелом подачі. Особливість спілкування з дітьми кожного окремого вчителя перетворює урок на евристичну бесіду з глибоким та детальним поясненням незрозумілих понять. Інтегровані уроки за змістом поділяються на три категорії: а) вступні - до вивчення певного розділу; б) вивчення нового матеріалу; в) підсумкові. Урок-семінар Семінар проводиться після кількох (2-4) уроків-лекцій. 3авдання семінару: 1. Перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу. 2. Розвивати вміння самостійно працювати з підручником та додатковою літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямувати навчання на практичне застосування знань. 3. Навчити учнів застосовувати знання, набуті на практиці, для аналізу різних процесів. Для цього на семінарі використовують різні форми навчання. Одним з ефективних прийомів, що активізує пізнавальну діяльність, є дискусія. Її основне завдання - сформувати правильний погляд при розв'язанні будь-якої проблеми. Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план учитель продумує заздалегідь. Вона може бути побудована на основі двох положень, з яких треба вибрати і довести правильне, або одного визначення чи тези, яку потрібно відкинути чи довести її правильність. Не менш важливою є підготовка до написання і обговорення рефератів. Тематика рефератів повинна відображати основні питання теми, доповнювати їх або поглиблювати. Підготовка реферату - це робота з документами, додатковою літературою. При підготовці до написання рефератів необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: їхні інтереси, нахили, можливості, проблеми, що їх турбують. Літературу рекомендує вчитель. При підготовці реферату учні повинні читати додаткову літературу. Існують вимоги щодо написання реферату: а) скласти план викладу; б) підібрати. матеріал для висвітлення питань; в) прочитати відповідні матеріали; г) проаналізувати прочитане; д) коротко записати. 3авдавия семінару - підготувати учнів до самоосвіти, виробити в них уміння навички самостійної роботи. Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свідчить про розуміння питання. Обговорення намічених питань повинно проводитись У вигляді дискусії, в ході якої вдосконалюється вміння аргументувати свої висновки, що сприяє переходу знань у переконання. Починати проведення семінарів бажано з 8 го класу. Семінари можуть бути різними за навчальною метою, за джерелом набуття знань, методичних прийомів проведення. Основний метод семінару - бесіда, в ході якої обговорюються повідомлення учнів, аналізуються схеми, таблиці, ілюстрації, інформація з періодичної преси і додаткової літератури. Урок-практикум Він забезпечує проведення практичних робіт з використанням різних джерел інформації. На практикумі вдосконалюються спеціальні та загальнонавчальні вміння і навички, здійснюється застосування знань у нових ситуаціях. Учні розширюють свої уявлення про вивчені явища і процеси, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. На таких заняттях відсутня чітка регламентація навчальної діяльності, існує великий простір для прояву ініціативи і творчості. Учні вчаться планувати свою роботу, здійснювати самоконтроль. Це спонукає до розвитку пізнавального інтересу до предмета, розширює їхній світогляд. На практикумі учні виконують значно більше завдань, ніж на традиційному уроці. Для організації самостійної роботи для практикуму бажано розробити спеціальні навчальні матеріали. Їх повинен отримати кожен учень. Школярі ознайомлюються зі змістом заняття, переліком інформації з історії, необхідної в процесі самостійної роботи. У матеріалах можуть бути використані статистичні таблиці, графіки, діаграми, схеми, фрагменти з науково-популярної літератури, картосхеми. Різний і спектр завдань за змістом, формою, рівнем складності, самостійністю виконання. Зростає актуальність роботи із зошитом з друкованою основою і забезпечення ним кожного учня. Урок-залік Такі уроки допоможуть учителеві зрозуміти і розкрити індивідуальні здібності учнів, які, в свою чергу, покажуть начитаність, ерудицію. Підготовку до таких уроків треба починати вже з 5-го класу. А в наступних класах необхідно вдосконалювати вміння і навички читання серйозного тексту, роботи з картою; зіставляти та аналізувати прочитане; працювати з каталогами, довідниками. Без цих умінь провести такий урок неможливо. Перш, ніж планувати такі уроки, треба визначити, що ми ставимо собі за мету. Про залік повідомляємо учнів за три тижні. Треба вказати, з яких тем і розділів він буде проводитися, які питання потрібно опрацювати. Залік допомагає перевірити знання учнів, вміння працювати з літературою і виконувати практичні завдання. На уроках бажано використати колективний метод навчання. Наприклад, розв'язування завдань з наступною перевіркою. Клас ділять на 6 підгруп, призначають консультанта. Кожна підгрупа одержує різні картки із завданнями. Перше завдання розв'язує і пояснює консультант, решту завдань учні виконують самостійно. Консультанти координують і ведуть облік, а учительслідкує за роботою учнів. Наприкінці уроку консультант оголошує результати. Уроки-рольові ігри На уроці обговорюються ті чи інші проблеми, учні вчаться доводити правильність своєї думки і робити- висновки. Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Ігра розвиває спостережливість, вчить робити висновки, зіставляти окремі факти. Під час гри учні краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання у нових ситуаціях. Рольова гра вимагає від дітей прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, головну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення проблеми залишається за учнями. Урок-прес-конференція Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вона вчить самостійно здобувати знання. Підготовка до такого уроку починається за 10-17 днів. Підготовчий етап уроку полягає у тому, що заздалегідь оголошується тема, день і час проведення конференції. Після виступів слово надається експертам, які рецензують виступи за такими показниками: а) готовність; б) активність; в) наявність наочності; г) реклама; д) політична грамотність. Висновок робить один з учнів або вчитель, підсумовуючи вищесказане. Далі йде обговорення проблеми. Заключним етапом може бути бесіда, складання таблиці. Урок-гра "Що? Де? Коли?" Група заздалегідь поділена на три команди, обрано капітанів, роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, картки обліку з прізвищами капітанів. Для проведення уроків використовують прилади, з якими учні працювали під час вивчення розділу, таблички з формулюваннями для розмітки, кодоскоп, гонг, емблема клубу "Що? Де? Коли?" (Сова - символ мудрості.) Гра проходить у 6 етапів. І. Вступне слово вчителя. ІІ. Розминка. Повторення всіх ключових питань теми, в яких враховуються міжпредметні зв'язки. ІІІ. Визначення часу на обдумування запитання і кількості балів за відповідь. Арбітрів обирають з-поміж учасників гри. ІУ. Гра "Що? Де? Коли?" У. Підведення підсумків. Підраховують бали з урахуванням виконаного домашнього завдання, картки обліку кожної команди заповнюють арбітри. Капітани команд і вчитель підводять підсумки. УІ. Заключне слово вчителя. Урок-КВК КВК дуже популярний серед учнів. Такий вид роботи можна використовувати на повторювально-узагальнювальних уроках. У процесі підготовки учні вчаться творчо мислити, "добувати" знання, швидко знаходити правильну відповідь і подавати їі винахідливо. Вчаться уважно вислуховувати і розуміти своїх товаришів, допомагати їм. Завдання вчителя на підготовчому етапі - залучити всіх учнів, перевірити знання кожного, оцінити Їхню діяльність на уроці і при підготовці до нього. Адже мета гри - розвивати потребу в дітей готуватися разом з товаришами, самостійно і допомагати всім членам команди., Для емоційного настрою має значення й обстановка. Можна переставити столи, використати музику, слайди, оформити клас плакатами, газетами, гаслами. В основному урок КВК - це повторення теми і розділу. Змагання складаються з шести конкурсів - етапів. 1. Привітання команд. Домашнє завдання. 2. Розминка: команди задають одна одній питання, на які члени команди повинні відповісти. 3. Домашнє завдання. Перевірка домашнього завдання. 4. Члени команд виконують по три завдання. 5. Завдання капітанам і членам команд. 6. Заключний етап - підведення підсумків. Урок-капітал-шоу "Поле чудес" Готуючись до уроків, учні вчаться складати кросворди і ребуси. Гру "Поле чудес" можна провести для повторення нового матеріалу, при перевірці домашнього завдання, на повторювально-узагальнювальному уроці. В грі використовують різні слова, поняття, визначення. Клас ділять на дві-три команди (скільки рядів, парт у класі). Представники кожної з команд почергово називають букви у слові, схованому під клітинками. Відгадавши букву, команда одержує бал, а не відгадавши - О. Урок-фестиваль Така форма уроку сприяє розвиткові навчальних здібностей і адаптуванню учнів до реалій сьогодення. Урок має ігровий характер, і гра максимально наближена до реалій сучасного життя. Можна організувати "кінофестиваль". Це буде свято шкільної творчості, учнівського інтелекту, урочистий огляд творчих практичних робіт дітей. "Кінофестиваль" краще провести таким чином: весь клас на початку уроку ділять на групи: лауреати, кінокритики, незалежна преса, бізнесмени, незалежний реєстратор, рекламні агенти, глядачі, журі. Кожен з учасників повинен мати чітко визначену функцію. Головний зміст і завдання даного практичного заняття полягає не тільки в тому, щоб більш грунтовно засвоїти матеріал попереднього уроку, а й представити свою практичну роботу, свої знання у вигляді твору і спробувати продати його за всіма законами і правилами цивілізованої ринкової економіки. Коли учень починає презентувати свою роботу, він потрапляє у світ, хай і штучно створений, сучасного культурного економічного життя, у світ конкуренції і коньюктури. Урок-аукціон "Товаром" на уроці-аукціоні є знання учнів. "Товар" на аукціоні - це "лот", продавець - "купець". Ведучим бажано бути вчителеві. Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються 4 "купці", які готують лоти, а також "банкір", який відповідає за підготовку аудиторії і зведеної таблиці результатів аукціону. Аудиторія - учні, які добре встигають з предмета. Урок- брейн-ринг Брейн-ринг - відома телевізійна гра, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем - правильна відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже часприйняття рішення обмежений. За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів класу з даної теми, Їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення' Урок-бесіда за "круглим столом" У класі повинна бути група людей (учнів, ведучих), які могли б на себе взяти роль відповідачів на поставлені питання з теми заняття. Підготовку до уроку проводять заздалегідь. Учням дають список рекомендованої літератури і теми, які треба повторити. Обговорення повинно відбуватися коректно. у кінці уроку робиться висновок з відповідної проблеми. Дається оцінка роботи класу і окремих учнів. Урок-диспут Дискусія, розгляд, дослідження. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів, один з одним, у процесі вирішення проблемної ситуації. Механізм виникнення дискусії: проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності і бажанням розібратися у проблемі. Будь-яка дискусія включає три компоненти: 1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла. 2. Операційно-комунікативний означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції. 3. Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки. Дискусія повинна бути частиною навчального процесу. є декілька видів дискусії: 1) спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішення проблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька; 2) заздалегідь запланована дискусія. Для цього учнів попередньо ознайомлюють з предметом суперечки. Вони опрацьовують відповідну літературу. Учні мають достатньо знань для розв'язання проблеми. Для дискусії характерні такі поняття: знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності. Дискусія - суперечка по суті, в ході якої учні отримують важливі цінності. При підготовці вчитель повинен чітко сформулювати завдання, бажано з поясненнями, що розкривають суть проблеми, і питання про можливі шляхи її вирішення. Доцільно з цього приводу звернутися до думок учених. При підготовці учнів ознайомлюють з відповідною літературою, список якої треба дати заздалегідь. Учитель повинен скеровувати учнів, ставлячи питання. Урок-вікторина До уроку кабінет оформляють відповідним чином: на стінах емблеми та привітання команд, фотографії. Учні визначають журі і суддю-інформатора. І етап уроку присвячується історії. Кожній з команд пропонують по 3-4 завдання, які треба розв'язати у визначений термін. З кожною командою працює по два члени журі. Вони перевіряють правильність відповідей, фіксують час, який було затрачено на виконання завдань. ІІ етап - конкурс капітанів. Кожному капітанові допомагає команда. Колективний пошук, дух змагання дозволяє систематизувати набуті знання, зосередити увагу на найважливішому. ІІІ етап - змагання команд. Кожна команда пропонує команді-суперниці по п'ять завдань, на їх обдумування відводиться не більше трьох хвилин. Уроки-вікторини цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдале вирішення. Такі уроки виховують почуття колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності. Урок-вистава На відміну від рольової гри, вистава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів безпосередньо на уроці та збільшує Їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання, і спираються на образне мислення, фантазію, уяву учнів. При підготовці вистави відсутній будь-який тиск на учнів у висвітленні конкретноїісторичної ситуації. Знання, які учні засвоЇЛи на попередніх уроках, вони можуть використати зараз. Персонажі залишають можливість глядачеві самостійно обміркувати історичну ситуацію і зробит_ власні висновки. Методи інтерактивного навчання на уроках історії
Метод “Мікрофон” Метод “Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:
Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці. “Мозковий штурм” Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою увагу та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Правила поведінки під час “мозкового штурму”: Метод “Займи позицію” Цей метод допомагає проводити дискусію із суперечливої теми. Надає можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обгрунтувати свою позицію в будь-який час, якщо його переконали та назвати більш переконливі аргументи. Порядок проведення: Метод “Навчаючи-вчуся” Цей метод надає можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному випадку своїм однокласникам та однокласницям під час уроку. Робота в парах Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить учням набути навичок співпраці, оволодіти умінням висловлюватись та активно слухати. Ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії є “акваріум”. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно: Розвиток пізнавального інтересу до вивчення історії починається з „ занурення в океан історії ”, створюються ситуації за заданими алгоритмами : „ Що, де, коли, як, хто, чим, чому ”. За допомогою цих питань з`являється інтерес до історії як науки, діти замислюються над перспективами її розвитку. Вчитель повинен поставити перед собою завдання: 1) Використовувати різноманітні форми, прийоми і методи на уроках. 2) Розвивати в учнів прагнення до успіху. 3) Навчити працювати, виконувати завдання, робити пропозиції. 4) Розвивати творчі здібності : спостережливість, уяву, пам`ять, уміння аналізувати, теоретичне мислення. Кожен урок повинен бути підсумком та емоційним відкриттям. Використання різних форм навчання дає можливість простежити за роботою учня при вивченні певної теми, об`єктивно оцінити його навчальну діяльність. Сприяє виявленню глибини знань для створення проблемної ситуації. Посиленне сворення таких ситуацій показує усвідомлення учнями програмного матеріалу, відсутність прогалин. Проблемні ситуації дуже різноманітні за тематикою, змістом та складністю. Учні досягнуть творчих результатів з історії тільки тоді, коли вчитель буде усвідомлювати, що дитина постійно перебуває під тиском потоку інформації, яка впливає на її свідомість і почуття. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |